КОРЕЛЯЦІЙНІ ТА ПРОГНОСТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ «Я-КОНЦЕПЦІЇ» ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ
DOI:
https://doi.org/10.20998/BMPP.2025.01.02.06Ключові слова:
психологія, кореляційний аналіз, регресійна модель, соціальна адаптація, SACS, посттравматичні реакціїАнотація
Вступ. Професійна «Я-концепція» військовослужбовця формується під впливом особистісних, психосоціальних, адаптаційних, мотиваційних і стресових чинників. У бойових умовах її структура може змінюватися залежно від інтенсивності травматичного досвіду, стратегій подолання стресу, рівня соціальної адаптації, самооцінки та домагань. Мета. Визначити кореляційні та прогностичні психосоціальні й психохарактерологічні детермінанти формування професійної «Я-концепції» військовослужбовців-учасників бойових дій. Матеріали та методи. Проведено кореляційний і регресійний аналіз показників професійної «Я-концепції» військовослужбовців. До аналізу включалися конструкти «Я-концепції», психологічні механізми соціальної адаптації, показники посттравматичних реакцій, самооцінка психічних станів, стратегії подолання стресових ситуацій SACS, професійна мотивація, самооцінка та рівень домагань. Етичні аспекти. Дослідження здійснювалося із дотриманням принципів добровільної участі, конфіденційності та коректного використання психодіагностичних даних. Отримані результати. Найбільшу кількість статистично значущих взаємозв’язків мав конструкт «Я-професійне». Він прямо корелював з адаптивними механізмами соціальної адаптації: пізнавальними r = 0,391, поведінковими r = 0,481, емоційно-афективними r = 0,484, комунікативними r = 0,447, мотиваційно-вольовими r = 0,365; усі р = 0,000. З дезадаптивними механізмами зв’язки були зворотними. Регресійна модель показала, що служба на лінії зіткнення знижує загальний бал професійної «Я-концепції» на 9,342 бала, тоді як «Я-психічне», соціальний контакт, імпульсивні дії, рівень домагань і фрустрація виступають позитивними предикторами. Висновки. Професійна «Я-концепція» військовослужбовців має складну детермінацію. Її посилюють адаптивні механізми, соціальна включеність, рівень домагань і психічний компонент «Я-концепції», тоді як безпосереднє перебування на лінії зіткнення та посттравматичне вторгнення знижують її вираженість.
Посилання
Heward C., Li W., Chun Tie Y., Waterworth P. A Scoping Review of Military Culture, Military Identity, and Mental Health Outcomes in Military Personnel. Military Medicine. 2024. Vol. 189, № 11–12. P. e2382–e2393. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usae276. PMID: 38836843; PMCID: PMC11536329.
Grover L. E., Williamson C., Burdett H. et al. Level of perceived social support, and associated factors, in combat-exposed (ex-)military personnel: a systematic review and meta-analysis. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology. 2024. Vol. 59, № 12. P. 2119–2143. DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-024-02685-3. PMID: 38771350; PMCID: PMC11522048.
Grimell J. You can take a person out of the military, but you can’t take the military out of the person: findings from a ten-year identity study on transition from military to civilian life. Frontiers in Sociology. 2024. Vol. 9. Article 1406710. DOI: https://doi.org/10.3389/fsoc.2024.1406710. PMID: 39399102; PMCID: PMC11469727.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тетяна Володимирівна Сальнікова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
