ДИСГАРМОНІЙНІСТЬ ОСОБИСТІСНОЇ «Я-КОНЦЕПЦІЇ» ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ФІЗИЧНОГО, ПСИХІЧНОГО, ПРОФЕСІЙНОГО, СІМЕЙНОГО ТА УЧНІВСЬКОГО КОНСТРУКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/BMPP.2025.01.02.05Ключові слова:
психологія, «Я-фізичне», «Я-професійне», «Я-сімейне», професійна ідентичність, психосоціальна адаптаціяАнотація
Вступ. Участь у бойових діях є потужним кризовим чинником, що змінює структуру особистісної «Я-концепції» військовослужбовця. Найбільш вразливими можуть бути ті її компоненти, які пов’язані з тілесністю, саморозвитком, професійною ідентичністю, психічною стійкістю та сімейною підтримкою. Мета. Визначити особливості розвитку окремих конструктів особистісної «Я-концепції» військовослужбовців-учасників бойових дій залежно від професійно-службового статусу та місця несення військової служби. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 129 військовослужбовців–учасників бойових дій. Аналіз проводили з використанням методики «Дослідження особливостей «Я-концепції» осіб із порушеннями функцій опорно-рухового апарату» І. Чухрій та Шкали Я-концепції Теннессі. Порівнювали показники в цілому, між мобілізованими військовослужбовцями та кадровими військовими, а також між групами за місцем служби: лінія зіткнення, 2–4 лінії оборони та тил. Етичні аспекти. Дослідження мало психодіагностичний характер, проводилося з дотриманням принципів добровільності, конфіденційності та недопущення шкоди для респондентів. Отримані результати. За методикою І. Чухрій найнижчими серед усіх респондентів були показники «Я-фізичного» та «Я-учнівського» конструктів: 7,86 ± 2,02 і 8,47 ± 4,26 бала відповідно. Вищими були «Я-психічне» – 12,24 ± 3,83 бала, «Я-професійне» – 13,31 ± 4,17 бала та «Я-сімейне» – 14,86 ± 4,26 бала. За Шкалою Я-концепції Теннессі найвищий рівень мало сімейне «Я» – 63,03 ± 10,07 бала, тоді як особистісне «Я» було найнижчим – 51,39 ± 6,88 бала. Висновки. Особистісна «Я-концепція» військовослужбовців–учасників бойових дій має дисгармонійний характер. Найбільш вразливими зонами є фізичний і учнівський компоненти, тоді як сімейний і професійний конструкти виконують компенсаторну та стабілізувальну функції.
Посилання
Heward C., Li W., Chun Tie Y., Waterworth P. A Scoping Review of Military Culture, Military Identity, and Mental Health Outcomes in Military Personnel. Military Medicine. 2024. Vol. 189, № 11–12. P. e2382–e2393. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usae276. PMID: 38836843; PMCID: PMC11536329.
Grover L. E., Williamson C., Burdett H. et al. Level of perceived social support, and associated factors, in combat-exposed (ex-)military personnel: a systematic review and meta-analysis. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology. 2024. Vol. 59, № 12. P. 2119–2143. DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-024-02685-3. PMID: 38771350; PMCID: PMC11522048.
Grimell J. You can take a person out of the military, but you can’t take the military out of the person: findings from a ten-year identity study on transition from military to civilian life. Frontiers in Sociology. 2024. Vol. 9. Article 1406710. DOI: https://doi.org/10.3389/fsoc.2024.1406710. PMID: 39399102; PMCID: PMC11469727.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тетяна Володимирівна Сальнікова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
