МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ: СТРУКТУРА ОБМЕЖЕНЬ, ДЕТЕРМІНАНТИ ТА ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ

Автор(и)

  • Олександр Миколайович Міщенко Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-0043-2252

DOI:

https://doi.org/10.20998/BMPP.2025.01.02.043

Ключові слова:

соціальна медицина, дитяча інвалідність, соціально-психологічні обмеження, рівень самостійності, медико-соціальна реабілітація, Харківський регіон

Анотація

Вступ. Якість життя (ЯЖ) дітей з інвалідністю є інтегральним медико-соціальним показником, який відображає не лише стан фізичного та психічного здоров’я, а й рівень самостійності, соціальної участі, адаптації до зовнішнього середовища, доступності медико-соціальної допомоги та можливостей повсякденної життєдіяльності. ВООЗ розглядає ЯЖ як сприйняття людиною власного становища в житті у контексті культури, системи цінностей, цілей, очікувань і життєвих стандартів. Мета. Розробити базову методику комплексної оцінки якості життя дітей з інвалідністю та визначити рівень ЯЖ дезабільних дітей Харківського регіону на індивідуальному й популяційному рівнях із подальшим встановленням провідних чинників, що формують повсякденні обмеження та впливають на інтегральний індекс ЯЖ. Матеріали та методи. Проведено анкетування 521 дитини з інвалідністю віком до 18 років, які мешкали у м. Харкові та Харківській області. На основі авторського опитувальника сформовано базу даних для розрахунку індивідуального індексу ЯЖ. Аналіз здійснювали з урахуванням віку, статі, місця проживання, умов перебування, ступеня дії інвалідизуючої патології та рівня ЯЖ. Методика включала оцінювання блоків фізичних, соціально-психологічних, самостійнісних, середовищних, духовних і соціальних обмежень. Етичні аспекти. Дослідження мало анкетний неінтервенційний характер. Дані оброблялися в узагальненому вигляді без ідентифікації персональної інформації дітей. Участь в анкетуванні має передбачати добровільність та інформовану згоду батьків або законних представників дитини. Отримані результати. Середній рівень ЯЖ дітей з інвалідністю Харківського регіону становив 64,33 % із коливаннями від 23,44 % до 85,42 %. Низький рівень ЯЖ виявлено у 33,97 ± 2,07 %, середній – у 62,57 ± 2,12 %, оптимальний – лише у 3,45 ± 0,80 % обстежених. Найбільш виражений вплив на ЯЖ мав ступінь дії інвалідизуючої патології: при легкому ступені середній показник становив 68,87 %, при середньому – 65,97 %, при тяжкому – 56,11 %. Основними детермінантами ЯЖ були соціально-психологічні обмеження, обмеження рівня самостійності, зовнішнього середовища та фізичної активності. Сукупний внесок цих чинників у модель ЯЖ становив 92,88 %. Висновки. ЯЖ дітей з інвалідністю Харківського регіону переважно перебуває на середньому рівні, однак частка дітей із низькою ЯЖ є клінічно та соціально значущою. Найбільші резерви покращення пов’язані зі зменшенням соціально-психологічних обмежень, підвищенням самостійності, покращенням середовищної доступності та підтримкою фізичної активності.

Біографія автора

Олександр Миколайович Міщенко, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри організації та управління охороною здоров’я і соціальної медицини

 



Посилання

Fang Z., Cerna-Turoff I., Zhang C. et al. Global estimates of violence against children with disabilities: an updated systematic review and meta-analysis. Lancet Child & Adolescent Health. 2022. Vol. 6, № 5. P. 313–323. DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-4642(22)00033-5. PMID: 35305703.

Paul T., Di Rezze B., Rosenbaum P. et al. Perspectives of children and youth with disabilities and special needs regarding their experiences in inclusive education: a meta-aggregative review. Frontiers in Education. 2022. Vol. 7. Article 864752. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2022.864752.

Carrington L., Hale L., Freeman C. et al. The effectiveness of play as an intervention using International Classification of Functioning outcome measures for children with disabilities: a systematic review and meta-synthesis. Disability and Rehabilitation. 2024. Vol. 46, № 17. P. 3827–3848. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2023.2259305. PMID: 37750218.

Kerem-Günel M., Arslan U. E., Seyhan-Bıyık K. et al. Evaluation of daily and social participation of children with cerebral palsy across different age groups with a focus on the “F-words”: function, family, fitness, fun, friends and future. Research in Developmental Disabilities. 2023. Vol. 140. Article 104588. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ridd.2023.104588.

Veldhorst C., Wijnen M., Kef S. et al. Participation of teenagers with vision or motor impairments in leisure activities: a qualitative study. Frontiers in Rehabilitation Sciences. 2024. Vol. 5. Article 1444901. DOI: https://doi.org/10.3389/fresc.2024.1444901. PMID: 39655184; PMCID: PMC11625804.

Beeri M. Pediatric rehabilitation delivery: discussion is an antidote to disconnection and discontent. Israel Journal of Health Policy Research. 2024. Vol. 13, № 1. Article 35. DOI: https://doi.org/10.1186/s13584-024-00619-7. PMID: 39107783; PMCID: PMC11304651.

Lone A., Khan A. S., AlWadani F. A. S. et al. Impact of socio-demographic factors on quality of life and coping strategies of children with different disabilities. Medicina. 2024. Vol. 60, № 10. Article 1638. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina60101638. PMID: 39459425; PMCID: PMC11509542.

Vila-Nova F., Santos S., Oliveira R. et al. Parent-report health-related quality of life in school-aged children with cerebral palsy: a cross-sectional study. Frontiers in Rehabilitation Sciences. 2022. Vol. 3. Article 1080146. DOI: https://doi.org/10.3389/fresc.2022.1080146. PMID: 36561730; PMCID: PMC9769703.

Blasco M., García-Galant M., Laporta-Hoyos O. et al. Factors related to quality of life in children with cerebral palsy. Pediatric Neurology. 2023. Vol. 141. P. 101–108. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2023.01.006. PMID: 36805966.

Albesher R. A., Basoudan R. M., Ghufayri A. et al. Quality of life of children with cerebral palsy and its association with their physical activity levels: a cross-sectional study. Healthcare. 2025. Vol. 13, № 17. Article 2166. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare13172166. PMID: 40941518; PMCID: PMC12428702.

Zavizion V. F. Vyvchennia yakosti zhyttia onkolohichnykh khvorykh [Study of quality of life in cancer patients]. Medychni perspektyvy [Medical Perspectives]. 1997. T. II, № 3. S. 85–88. [in Ukrainian].

Metodyka otsinky yakosti zhyttia ditei-invalidiv [Methodology for assessing the quality of life of children with disabilities] : informatsiinyi lyst pro novovvedennia v systemi okhorony zdorovia № 174–2005. Vyp. 7 z problemy «Sotsialna hihiiena». Pidstava: rishennia PK «Sotsialna hihiiena», protokol № 8 vid 20.10.2005 r. Kyiv, 2005. 8 s. [in Ukrainian].

Milićević M. Functional and environmental predictors of health-related quality of life of school-age children with cerebral palsy: a cross-sectional study of caregiver perspectives. Child: Care, Health and Development. 2023. Vol. 49, № 1. P. 62–72. DOI: https://doi.org/10.1111/cch.13007.

Church C., Patil S., Butler S. et al. Health-related quality of life of individuals with physical disabilities in childhood. Children. 2025. Vol. 12, № 3. Article 365. DOI: https://doi.org/10.3390/children12030365. PMID: 40150647; PMCID: PMC11941727.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Міщенко, О. М. (2026). МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ: СТРУКТУРА ОБМЕЖЕНЬ, ДЕТЕРМІНАНТИ ТА ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ. Вісник медицини, психології та фармації, (1-2 (3-4), 46–62. https://doi.org/10.20998/BMPP.2025.01.02.043

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження