ІНДИВІДУАЛЬНІ ТА ПОПУЛЯЦІЙНІ РІВНІ РЕАКТИВНОЇ Й ОСОБИСТІСНОЇ ТРИВОЖНОСТІ ТА ДЕПРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ У ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Анотація

Вступ. Діти з інвалідністю належать до групи підвищеного ризику щодо формування тривожних і депресивних проявів, оскільки інвалідизуюча патологія впливає не лише на фізичне функціонування, а й на соціальну адаптацію, комунікацію, самосприйняття, навчальну активність і взаємини з оточенням. У сучасних дослідженнях підкреслюється, що психічне здоров’я дітей з нейророзвитковими та фізичними порушеннями потребує системного скринінгу, раннього виявлення емоційних розладів і включення психологічного супроводу до програм медико-соціальної реабілітації. Мета. Провести комплексну оцінку медико-соціальних особливостей психічного здоров’я дітей з інвалідністю м. Харкова та Харківської області на індивідуальному й популяційному рівнях. Матеріали та методи. Проведено анкетування 521 дитини з інвалідністю віком до 18 років, які проживали у м. Харкові та Харківській області. Для оцінювання реактивної та особистісної тривожності застосовували шкалу самооцінки Ч. Д. Спілберга-Ю. Л. Ханіна. Рівень депресивних проявів визначали за шкалою депресії Т. І. Балашової. Аналіз проводили з урахуванням статі, віку, місця проживання, умов перебування та ступеня дії інвалідизуючої патології. Етичні аспекти. Усі респонденти були включені в дослідження після отримання відповідної інформованої згоди. Дослідження виконано відповідно до міжнародних і вітчизняних біоетичних норм, зокрема положень Нюрнберзького кодексу та Гельсінської декларації. Етичне схвалення отримано комісією з біоетики ННМІ НТУ «ХПІ». Отримані результати. Низький рівень реактивної тривожності виявлено у 313 дітей, або 60,1 ± 2,1 %, помірний – у 185 дітей, або 35,5 ± 2,1 %, високий – у 23 дітей, або 4,4 ± 0,9 %. Високий рівень особистісної тривожності мали 449 дітей, або 86,2 ± 1,5 %, тоді як помірний – 72 дитини, або 13,8 ± 1,51 %. Стан без депресії визначено у 446 дітей, або 85,6 ± 1,5 %; легку депресію – у 71 дитини, або 13,7 ± 1,5 %; субдепресивний стан – у 4 дітей, або 0,7 ± 0,3 %. Найбільш несприятливі показники реактивної тривожності (РТ) та депресивних проявів частіше асоціювалися з тяжким ступенем дії інвалідизуючої патології. Висновки. У дітей з інвалідністю Харківського регіону провідною психологічною особливістю є висока особистісна тривожність, яка виявлена у 86,2 ± 1,5 % обстежених. Реактивна тривожність у більшості дітей була низькою, однак 4,4 ± 0,9 % мали її високий рівень. Легка депресія встановлена у 13,7 ± 1,5 %, а субдепресивний стан – у 0,7 ± 0,3 % дітей, що обґрунтовує необхідність включення психодіагностики та психокорекції до індивідуальних програм медико-соціальної реабілітації.