КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ КОРЕЛЯТИ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ІЗОЛЬОВАНИМ ПОШКОДЖЕННЯМ ПЕРЕДНЬОЇ ХРЕСТОПОДІБНОЇ ЗВ’ЯЗКИ КОЛІННОГО СУГЛОБА

Анотація

Вступ. Больовий синдром у пацієнтів із ізольованим пошкодженням передньої хрестоподібної зв’язки (ІППХЗ) колінного суглоба (КС) є одним із ключових клінічних показників, що визначає функціональну активність, якість життя та перебіг післяопераційного відновлення. У хворих із надмірною масою тіла або ожирінням больова динаміка може залежати не лише від локального ушкодження, а й від антропометричних, метаболічних, гемостазіологічних та загальнофункціональних чинників. Мета. Визначити клініко-лабораторні, антропометричні, гемостазіологічні та функціональні кореляти інтенсивності больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (VAS) у пацієнтів із ІППХЗ КС та надмірною масою тіла. Матеріали та методи. Обстежено 52 пацієнтів віком 19–67 років із ІППХЗ КС та надмірною масою тіла. Інтенсивність болю оцінювали за шкалою VAS до лікування, через 1 тиждень, 1 місяць і 2 місяці після. Кореляційний аналіз виконували за коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена. Етика. Усі пацієнти надали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні. Учасників було поінформовано про мету, обсяг, добровільний характер дослідження та можливість відмови від участі без негативних наслідків. Результати. До лікування значення шкали VAS мали статистично значущі кореляції з тривалістю перебування у стаціонарі (ρ = -0,332; p = 0,016), пульсом (ρ = -0,369; p = 0,007), активованим частковим тромбопластиновим часом (ρ = -0,296; p = 0,033), кольоровим показником (ρ = 0,324; p = 0,019), тромбоцитами (ρ = 0,291; p = 0,036), швидкістю осідання еритроцитів (ρ = -0,284; p = 0,042), фізичним індексом SF-36 до лікування (ρ = -0,308; p = 0,026) та інтегральним індексом здоров’я SF-36 до лікування (ρ = -0,328; p = 0,018). Через 1 тиждень після лікування значення шкали VAS корелювали з індексом маси тіла (ρ = 0,341; p = 0,013), загальним холестерином (ρ = 0,298; p = 0,032), ліпопротеїнами дуже низької щільності (ρ = 0,350; p = 0,011), ліпопротеїнами високої щільності (ρ = -0,357; p = 0,009), тригліцеридами (ρ = 0,344; p = 0,013), моноцитами (ρ = -0,282; p = 0,043), а також із показниками SF-36 через 1 тиждень. Через 2 місяці VAS мала зворотні кореляції з показниками Lysholm і SF-36, що відображає зв’язок залишкового болю з гіршим функціональним станом. Висновки. Інтенсивність болю за шкалою VAS у пацієнтів із ІППХЗ КС асоціюється з антропометричними, метаболічними, гемостазіологічними, гематологічними та функціональними показниками. Найбільш клінічно значущими є зв’язки шкали VAS через 1 тиждень із індексом маси тіла й ліпідним профілем, а через 2 місяці – із функціональним станом за Lysholm і якістю життя за SF-36.