ТРАНСФОРМАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Чорна Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-5322-5786
  • Ігор Михайлович Грубник Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-2665-9885
  • Юлія Вікторівна Юдіна Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-5322-5786
  • Дмитро Львович Великий Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-5322-5786

DOI:

https://doi.org/10.20998/BMPP.2024.02.10

Ключові слова:

фармацевтична освіта, вищий навчальний заклад, якість освіти, європейські стандарти, стандарти освіти

Анотація

Стаття присвячена системі вищої фармацевтичної освіти в Європі та Сполучених Штатах Америки. Це питання наразі є дуже актуальним, оскільки освіта відіграє ключову роль у забезпеченні рівних можливостей та доступу до ринку праці. Більшість європейських країн впровадили і впроваджують систему вищої освіти, яка полягає в послідовному отриманні ступенів «бакалавр», «магістр» і «доктор наук». Детально розглянуто особливості фармацевтичної освіти у Великій Британії, Німеччині, Франції та Сполучених Штатах Америки. Проведений аналіз підготовки фармацевтичних фахівців у світі дозволив встановити, що в системі підготовки не існує єдиного навчального плану, зміст навчання також має суттєві відмінності. Історично склалося три групи країн, які характеризуються різними підходами до фармацевтичної освіти. Це визначає суперечливість світової практики підготовки фармацевтичних кадрів. Існують суттєві відмінності у термінах, навчальних планах, навчальних дисциплінах тощо. На сучасному етапі ще не створені транснаціональні стандарти підготовки фармацевтів, що значно ускладнює підготовку, визнання дипломів і кваліфікацій на міжнародному рівні. Мета дослідження. Встановити, чи існують суттєві відмінності в системі підготовки фармацевтичних фахівців в Україні та світі. Матеріали та методи. Аналіз підготовки фармацевтичних фахівців у світі на основі вивчення та порівняльної оцінки навчальних планів, програм і термінів навчання.

Біографії авторів

Ольга Володимирівна Чорна, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидатка фармацевтичних наук, доцентка, доцентка кафедри загальної фармації

 

Ігор Михайлович Грубник, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат фармацевтичних наук, доцент, завідувач кафедри загальної фармації

 

Юлія Вікторівна Юдіна, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидатка фармацевтичних наук, доцентка, доцентка кафедри загальної фармації

 

Дмитро Львович Великий, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат фармацевтичних наук, доцент, доцент кафедри загальної фармації

 

Посилання

International Pharmaceutical Federation (FIP). Pharmacy Workforce Intelligence: Global Trends Report. The Hague : International Pharmaceutical Federation, 2018. 40 p.

World Health Organization (WHO). Global Strategy on Human Resources for Health: Workforce 2030. Geneva : World Health Organization, 2016. 64 p.

Sosabowski M. H., Gard P. R. Pharmacy education in the United Kingdom. American Journal of Pharmaceutical Education. 2008. Vol. 72 (6). P. 130. doi: https://doi.org/10.5688/aj7206130.

Ayres J. Universities team up to tackle lack of pharmacists. BBC News, Devon. 2024. URL: https://www.bbc.com/news/ articles/cq51zqw82q4o (дата звернення: 09.05.2024).

Patel N., Begum S., Kayyali R. Interprofessional education (IPE) and pharmacy in the UK: a study on IPE activities across different schools of pharmacy. Pharmacy. 2016. Vol. 4 (4). P. 28. doi: https://doi.org/10.3390/pharmacy4040028.

Laven A., Steuber T. D., Overhage J. M., et al. PharmAdhere: training German community pharmacists with objective structured clinical examinations. International Journal of Clinical Pharmacy. 2018. Vol. 40 (5). P. 1317–1327. doi: https://doi.org/10.1007/s11096-018-0710-0. PMID: 30076531.

Farahani I., Müller P., Güzel D., et al. Training pharmacy students in self-medication counseling using an objective structured clinical examination–based approach. Journal of Medical Education and Curricular Development. 2021. Vol. 8. Art. 23821205211016484. doi: https://doi.org/10.1177/23821205211016484. PMID: 34194883.

Etukakpan A. U., FIP Education Development Team, et al. Addressing inequities in pharmaceutical education with an International Pharmaceutical Federation toolkit. Pharmacy Education. 2023. Vol. 23 (1). P. 560–573. doi: https://doi.org/10.46542/pe.2023.231.560573.

Kellar J., Paradis E., Hundert A., et al. A historical discourse analysis of pharmacist identity in pharmacy education. American Journal of Pharmaceutical Education. 2020. Vol. 84 (9). Art. 7864. URL: https://www.ajpe.org/action/showPdf?pii=S0002-9459%2823%2901749-7 (дата звернення: 09.05.2024). doi: https://doi.org/10.5688/ajpe7864.

Li M. Clinical pharmacy education in the United States and its application to integrative health care. Journal of Holistic Integrative Pharmacy. 2020. Vol. 1 (1). P. 22–26. doi: https://doi.org/10.1016/S2707-3688(23)00036-5.

Knoer S. J., Eck A. R., Lucas A. J. A review of American pharmacy: education, training, technology, and practice. Journal of Pharmaceutical Health Care and Sciences. 2016. Vol. 2. P. 32. doi: https://doi.org/10.1186/s40780-016-0066-3. PMID: 27540473.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-07

Як цитувати

Чорна, О. В., Грубник, І. М., Юдіна, Ю. В., & Великий, Д. Л. (2025). ТРАНСФОРМАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД. Вісник медицини, психології та фармації, (2), 104–114. https://doi.org/10.20998/BMPP.2024.02.10