ДИСФУНКЦІЯ НЮХУ ПРИ COVID-19: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ У ГОСТРОМУ ТА ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ

Автор(и)

  • Ірина Михайлівна Кравченко Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-4052-7045
  • Ольга Григорівна Морозова Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-3088-624X
  • Олександр Анатолійович Ярошевський Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-2720-9985
  • Інна Вадимівна Реміняк Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»,, Україна https://orcid.org/0000-0003-1084-9203

DOI:

https://doi.org/10.20998/BMPP.2024.01.02

Ключові слова:

COVID-19, гострий епізод, аносмія, дисгевзія, постковідний синдром, депресія, тривога, когнітивний дефіцит, нейровегетативні прояви

Анотація

Вступ. Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) викликана новим коронавірусом є глобальною проблемою з точки зору навантаження на системи охорони здоров’я й робить вагомий внесок в напрямки наукових досліджень в різних сферах. Мета. Аналіз типового симптомокомплексу гострого COVID-19 у пацієнтів із тривалою аносмією в системному взаємозв’язку з психосоматичними та неврологічними проявами впродовж 9 міс динамічного спостереження після завершення епізоду та встановлення напрямків підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги. Матеріали та методи. Програма обстеження складалася з двох фрагментів. Перший – включав вивчення та аналіз соматичного, неврологічного та психічного статусу пацієнтів із аносмією в період гострої фази COVID-19, другий – динамічне спостереження впродовж дев’яти міс після перенесеного захворювання з проведенням ретроспективного аналізу основних симптомів та синдромів. Отримані результати. Встановлено клінічний поліморфізм нейровегетативних проявів гострого епізоду захворювання та перебігу постковідного періоду. Проведено дослідження системних взаємозв’язків виявлених типових нейровегетативних, психоневрологічних та соматичних проявів, встановлено найбільш значущі детермінанти розвитку тривожних і депресивних станів у пацієнтів в постковідному періоді та обґрунтовано актуальність напрямків подальших досліджень. Висновки. Тривала (більше 4 тиж) аносмія є предиктором формування тривожно-депресивних станів і впливає на розвиток порушень сну у пацієнтів із групи спостереження.

Біографії авторів

Ірина Михайлівна Кравченко, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидатка медичних наук, доцентка, доцентка кафедри неврології і рефлексотерапії

Ольга Григорівна Морозова, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри неврології і рефлексотерапії

Олександр Анатолійович Ярошевський, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Доктор медичних наук, професор, професор кафедри неврології і рефлексотерапії

Інна Вадимівна Реміняк, Навчально-науковий медичний інститут Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»,

Кандидатка медичних наук, старша наукова співробітниця кафедри неврології і рефлексотерапії

Посилання

Klinichne vedennia patsiientiv z COVID-19 «Zhyva» klinichna nastanova MOZ Ukrainy [Clinical management of patients with COVID-19 "Living" clinical guideline of the Ministry of Health of Ukraine], DETS MOZ Ukrainy, DNU «Naukovo-praktychnyi Tsentr profilaktychnoi i klinichnoi medytsyny» DUS [State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine, State Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine of the State Administration of Affairs], 2021.

Sheehy L. M. Considerations for postacute rehabilitation for survivors of COVID-19. JMIR Public. 2020. Vol. 6, No. 2. P. e19462. doi: https://doi.org/10.2196/19462

Disease duration and risk factors for delayed return to normal health among outpatients with COVID-19 in several public health systems / M. W. Tenforde et al. MMWR. 2020. Vol. 69, No. 30. P. 993–998. doi: http://dx.doi. org/10.15585/ mmwr.mm6930e1

Clinical management of COVID-19. Interim guidance 27 May 2020. WHO.

Shmatko Yu. V., Bondar O. B., Stepanchenko K. A. Tserebrovaskuliarni porushennia u patsiientiv iz COVID-19 [Cerebrovascular disorders in patients with COVID-19]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal [International Medical Journal]. 2021. No. 1. S. 67–72.

Komaroff A. The tragedy of the post-COVID "long haulers". Harvard Health Letter. 2020.

Nakaz MOZ Ukrainy vid 20.04.2021 No. 771 "Pro zatverdzhennia Protokolu nadannia reabilitatsiinoi dopomohy patsiientam z koronavirusnoiu khvoroboiu (COVID-19) ta rekonvalestsentam" [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated April 20, 2021 No. 771 "On approval of the Protocol for providing rehabilitation assistance to patients with coronavirus disease (COVID-19) and convalescents"].

Nakaz MOZ Ukrainy vid 31.12.2020 No. 3094 "Pro vnesennia zmin do protokola "Nadannia medychnoi dopomohy dlia likuvannia koronavirusnoi khvoroby (COVID-19)"" [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated December 31, 2020 No. 3094 "On amendments to the protocol "Provision of medical care for the treatment of coronavirus disease (COVID-19)""].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-07

Як цитувати

Кравченко, І. М., Морозова, О. Г., Ярошевський, О. А., & Реміняк, І. В. (2025). ДИСФУНКЦІЯ НЮХУ ПРИ COVID-19: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ У ГОСТРОМУ ТА ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ. Вісник медицини, психології та фармації, (1), 18–25. https://doi.org/10.20998/BMPP.2024.01.02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження